Тартак. Ніхто Крім Наc. Дякуємо хлопці...

“Ніхто, крім нас”, – сказали хлопці стиха 

І завдали на плечі вантажі. 

Нехай, за цих людей ковтнемо лиха, 

Бо, хоч не рідні, але й не чужі. 

Вгризаємось у землю і у скелі, 

Але сповна виконуєм наказ. 

Чи в лісі, чи в степу, ачи в пустелі — 

Ніхто, крім нас! Ніхто, крім нас!

І хай, як завжди, манить висота, 

І білі куполи над головою, 

Але сьогодні вища є мета 

У нас з тобою, у нас з тобою.

Тримають нас смугасті наші душі, 

Штовхає нас потужний серця стук. 

І жоден з нас присяги не порушив, 

І зброї теж ніхто не випустив із рук. 

Долаєм перешкоди і простори, 

Несем з собою міцності запас, 

Бо знають всі — моря, поля і гори — 

Ніхто, крім нас! Ніхто, крім нас!

І хай, як завжди, манить висота, 

І білі куполи над головою, 

Але сьогодні вища є мета 

У нас з тобою, у нас з тобою.

За нашими надійними плечима 

Родини й друзі, села і міста. 

Живи спокійно, рідна Батьківщино, 

Нам себе проявити час настав. 

І ті, котрі приходять нам на зміну, 

Почують і повторять безліч раз, 

Що від зародження і до загину 

Ніхто, крім нас! Ніхто, крім нас!

(офіальний дозвіл групи для використання їх пісні десантниками. Слава ВДВ!)

І хай, як завжди, манить висота, 

І білі куполи над головою, 

Але сьогодні вища є мета 

У нас з тобою, у нас з тобою.